полюси, об"єднані губами…

Sokach_Romanna

Світ розбився на дві частини, і чекав з"єднання поглядом, відстанню в кілька сантиметрів, чи років...
Світ чекав з"єднання ночі смакуючи гарячий подих, запах тіла, та жар рук.
Гарячий струм через твої руки пронизував усе тіло, до тремтіння, до скаженого биття серця, до забуття... Гарячі хвилі котилися по тілу, блукали у крові, і затуманювали мозок, думки- лише дві частини світу, поруч, через подих і кілька несміливих поглядів.
Два полюси, об"єднані губами під чарами ночі, такими гарячими та ніжними поцілунками, легкими та пристрасними.
Усі таемниці бархатного неба, з золотим набризгом зірок, наші, між нами, у нас..
я подавала на зустріч тобі витягнуте струною тіло. Я прижималась до тебе, проникаючи солодко- гарячим подихом на твою шкіру, крізь одяг.
Я випивала насолоду з твоїг губ, залишаючи частинку себе на них... Тепер я поруч...


Sokach_Romanna

Незнаю, скільки часу минуло, як я тебе не торкалась, хоча б поглядом....
Наче випробування, фільтрування думок, відкидаючи з них тебе...чи нас...Болить у грудях, ще те почуття, що ми просто називаемо коханням, а це не кохання, це щось вище, могутніше, та сильніше.
я в останне торкнусь твоїх очей своїм, ще гарячим поглядом тільки на фото... Я заплющу очі і блукатиму по коридорах дивного механізму,що зоветься памяттю і дае змогу переживати певні моменти знову і знову. І дивно, бо нехочу переживати нашу розлуку.. Прощання..Розрівання рук у безсловесному крику, та нещадній механизм заносить мене на холодну лавку, закутану осінніми дощами, твоїм голосом, і моїм розпачливим мовчанням, на місце де ми поховали наші почуття, стосунки та мрії в таемниці від всього світу, від самих себе, і тільки та осінь, свідок мого болю пам"ятатиме нас. Пам"ятатиме два силуети, що в останне розійшлісь у різних напрямках. Розірвали дорогу, що спліталась із двох розгубленних життів, і пішли будувати кожен свою. Вони розійшлись із ідніеї точки і полягли у різні світи, щоб уже не перетнутись ніколи. Та в пам"ять коханню, на могилі мрій з"являються постаті чоловіча та жіноча, вони мріють дивлячись у небо, і приходять сюди в таемниці один від одного... І може колись осінь пересіче їх дороги на мить... До втрати кольору очей, пульсу планет і відчуття звуку, до загубленого смаку болю....


Gaidar_Olika

Очень чувствительно.. Прям аж проникла во всю ситуацию.. Умничка


Интересная цитата:
Жизнь – это вечность в миниатюре. [Ральф Уолдо Эмерсон]

Похожие записи: