Мій вірш….коментуйте.

Bulgaru_Anyutka

Пожовкле листя падає до ніг, немов любов моя невпинна,
стікають краплі мокрих сліз з мого лиця та це не дивно.
Стікають рясно мов дощі, що осінь ними так багата,
а знаєш криється в душі і ще одна велика втрата.
Ще більше навіть ніж любов.
Я відчуваю, що безсила, і падаю на землю знов,
як птаха що зламала крила. Без гордості,
не так, як падає орел, в останньому своєму злеті,
якщо безсилий значить вмер, та він піднявсь і ще при злеті,
бо вірить в себе... Ну а я ? Я навіть втратила надію,
коли тебе я бачу - млію. Я знаю треба розлюбить :
Але не зможу, не зумію !!!


Gusarova_Yulya

Умница! Даже перевод не нужен. "Та це ще не кiнець. Ти чуеш? Ще далi буде! Ти знаеш - Ще далi буде!"


Интересная цитата:
В необходимом - единение, в сомнительном - свобода, во всем - любовь. (Августин)

Похожие записи: